Мілош Урбан

Водяник — не людина, хоч і вміло прикидається. У нього свої цінності й таємниці. Своє завдання. Його натура двоїста, темна сутність, що живе в ньому, ніколи не затихає назавжди. Але водяник не може без людей. Любить їх. Прагне їхньої любові. Село XIX сторіччя, нове життя колишнього денді зробить на колесі водяного млина цілий оберт за річним циклом, у якому будуть свята, обряди, ритуали, жертвопринесення....